- відцвітати
- —————————————————————————————відцвіта́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відцвітати — а/ю, а/єш, недок., відцвісти/, іту/, іте/ш, док. 1) Закінчувати, переставати цвісти; прот. розцвітати. 2) перен. Утрачати молодість, свіжість; марніти. || Переставати виявлятися в усій своїй повноті, привабливості. || Проходити, минати (про весну … Український тлумачний словник
повідцвітати — а/є, док. Відцвісти (про все чи багато чого небудь; скрізь або в багатьох місцях) … Український тлумачний словник
відцвітати — див. відцвісти … Словник синонімів української мови
повідцвітати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відцвісти — відцвітати (закінчити цвісти), відквітувати, відквітнути, перецвісти, перецвітати, відцвістися, відцвітатися; відкрасуватися (про злакові культури) … Словник синонімів української мови
відцвітатися — а/ється, недок., відцвісти/ся, іте/ться, док., розм., рідко. Те саме, що відцвітати 1) … Український тлумачний словник
відцвісти — див. відцвітати … Український тлумачний словник
відцвітання — я, с. Дія за знач. відцвітати … Український тлумачний словник
оцвітати — а/ю, а/єш, недок., діал. Те саме, що відцвітати … Український тлумачний словник
одквітати — квітат, (одквитати, квиташ), Ол. Відцвітати, ереставати цвіти. Яблін одквитла і юж сут зав язкы … Словник лемківскої говірки